Тазове передлежання плода: що робити і як народжувати

Вам сказали, що малюк лежить «сідничками вниз», — тазове передлежання плода? Таку новину часто повідомляють на прийомі в третьому триместрі, і перша реакція майже завжди однакова: тривога і питання «а як же я буду народжувати?». Поспішаємо заспокоїти: до 36 тижнів тазове передлежання — це нормально, у більшості дітей ще є час розвернутися голівкою вниз самостійно. А якщо малюк залишиться сидіти сідничками вниз ближче до пологів, у сучасного акушерства є безпечні рішення — від зовнішнього повороту до планового кесаревого розтину.

Розберемо спокійно і по порядку: що таке тазове передлежання, яким воно буває, чому виникає, як його визначають і що реально можна зробити, — включно з тим, як у цьому випадку проходять пологи.

Що таке тазове передлежання плода

До кінця вагітності більшість дітей займають головне передлежання — розташовуються голівкою вниз, до входу в малий таз. Це найзручніше положення для народження. При тазовому передлежанні все навпаки: вниз, до пологових шляхів, обернені сіднички або ніжки малюка, а голівка знаходиться вгорі, під ребрами.

Саме по собі тазове передлежання — це не хвороба і не патологія, а лише варіант положення плода в матці. Дитина в ньому росте і розвивається так само, як і всі інші. Питання тільки в тому, в якому положенні вона опиниться до моменту пологів, тому що від цього залежить їхня тактика. Тазове передлежання — одна з тем, які варто тримати в полі зору у третьому триместрі вагітності.

До якого терміну тазове передлежання — це норма

Це, мабуть, найважливіше, що варто запам'ятати. На терміні 28–30 тижнів у тазовому передлежанні перебуває приблизно кожна четверта дитина — і це абсолютно нормально. У матці ще достатньо місця та навколоплідних вод, малюк активно перевертається і змінює положення кілька разів на день.

У міру росту дитині стає тісніше, і більшість дітей самостійно займають головне передлежання до 34–37 тижня. У підсумку до доношеного терміну в тазовому передлежанні залишаються лише близько 3–4% дітей. Іншими словами, якщо про «тазове» вам сказали в 30–34 тижні, імовірність, що малюк ще перевернеться сам, дуже висока.

Опосередковано про положення малюка можна судити з того, де ви відчуваєте найсильніші поштовхи: при тазовому передлежанні удари ніжками відчуваються внизу живота, а тверда округла голівка промацується вгорі. Але домашні відчуття — не діагноз, покладатися на них замість огляду не варто. Про те, як змінюється активність малюка, ми докладно писали у статті про ворушіння плода та його норми по тижнях.

Види тазового передлежання

Тазове передлежання буває різним, і від його виду багато в чому залежить вибір тактики пологів:

• Чисте сідничне (frank). Найчастіший варіант. Ніжки дитини витягнуті вздовж тулуба, стопи — біля обличчя, а до входу в таз обернені лише сіднички. Таке передлежання вважається найсприятливішим.
• Змішане, або повне, сідничне (complete). Малюк сидить «по-турецьки»: ноги зігнуті в кульшових і колінних суглобах, вниз обернені і сіднички, і стопи.
• Ножне (footling). Вниз, до пологових шляхів, спрямована одна або обидві ніжки. При такому варіанті вищий ризик ускладнень у пологах, зокрема випадіння пуповини.

Окремо стоять косе і поперечне положення плода: це вже не тазове передлежання, а ситуація, коли малюк лежить навскіс або поперек матки і передлеглої частини (голівки або сідничок) над входом у таз немає зовсім. Поперечне положення плода до доношеного терміну — показання до планового кесаревого розтину.

Чому малюк лежить сідничками вниз: причини та фактори ризику

Найчастіше однозначну причину назвати неможливо — малюк просто зайняв таке положення, і це випадковість. Але є фактори, які підвищують імовірність тазового передлежання:

• Недоношеність. Чим менший термін, тим частіше дитина ще не встигла перевернутися, — тому при передчасних пологах тазове передлежання трапляється частіше.
• Багато- або маловоддя. Надлишок вод дає малюкові забагато свободи, а їх нестача, навпаки, заважає розвернутися.
• Багатоплідна вагітність. Двійні і трійні в матці тісно, і комусь із дітей може не вистачити місця для повороту голівкою вниз.
• Особливості матки. Аномалії будови (наприклад, дворога або сідлоподібна матка), великі міоматозні вузли.
• Передлежання плаценти. Коли плацента перекриває вихід із матки, дитині складніше зайняти головне передлежання.
• Коротка пуповина або її обвиття, що обмежують рухливість малюка.
• Деякі особливості розвитку самої дитини.

Важливо: наявність фактора ризику не означає, що малюк обов'язково залишиться в тазовому передлежанні, а його відсутність не гарантує повороту. Дуже часто тазове передлежання трапляється у цілком здорових жінок без жодної видимої причини.

Як визначають тазове передлежання

Спочатку лікар може запідозрити тазове передлежання при звичайному зовнішньому огляді живота — за допомогою так званих прийомів Леопольда. Акушер м'яко промацує живіт і визначає, де знаходиться щільна округла голівка, а де сіднички і куди обернена спинка малюка.

Остаточно положення плода підтверджують на УЗД. Ультразвук точно показує не лише сам факт тазового передлежання, а й його вид (сідничне або ножне), положення голівки, кількість вод і розташування плаценти — усе, що потрібно для планування подальших дій. Зазвичай питання про положення малюка стає по-справжньому актуальним до 34–36 тижня: до цього терміну переворот ще дуже імовірний.

Чи можна перевернути дитину

Якщо ближче до 36 тижнів малюк усе ще сидить сідничками вниз, це не означає, що варіантів немає. Є медичний спосіб допомогти йому повернутися і є домашні методи, у яких доказова база слабша.

Зовнішній акушерський поворот (ЗАП, ECV)

Зовнішній акушерський поворот (в англомовних джерелах — ECV, external cephalic version) — це процедура, під час якої лікар руками через стінку живота обережно «перевертає» малюка в головне передлежання. Її зазвичай проводять на 36–37 тижні у стаціонарі, де за потреби можна швидко зробити кесарів розтин.

Як це відбувається: жінці можуть ввести препарат, що розслаблює матку, положення і стан малюка контролюють на УЗД і за серцебиттям, а лікар плавними рухами підштовхує сіднички вгору, допомагаючи дитині «перекотитися». Поворот вдається приблизно у половини жінок; іноді малюк повертається назад, і спробу можна повторити. Процедура буває неприємною, але проводиться під наглядом і загалом вважається безпечною.

Зовнішній поворот підходить не всім. Його, як правило, не роблять при передлежанні плаценти, після відходження вод, при кровотечі, у низці випадків при рубці на матці, при багатоплідній вагітності і коли кесарів розтин і так планується з інших причин. Чи підходить поворот саме вам — вирішує лікар.

Домашні методи та вправи

В інтернеті можна знайти багато «вправ, щоб перевернути малюка»: колінно-ліктьове положення, нахили таза, погойдування. Їхня доведена ефективність невисока, але при нормальному перебігу вагітності шкоди від м'яких поз зазвичай немає, і багатьом жінкам вони допомагають розслабитися.

Найчастіше рекомендують колінно-ліктьове (грудо-колінне) положення: опертися на передпліччя і коліна так, щоб таз був вищий за плечі, і залишатися так по кілька хвилин. Ідея в тому, щоб дати малюкові більше місця для розвороту. Якщо хочете додати рух, робіть це в межах безпечного навантаження — про нього ми розповідали в матеріалі про спорт під час вагітності. Окремо згадаємо моксу (припікання полиновими сигарами точки на мізинці) — метод із традиційної китайської медицини: дані про його користь суперечливі, і застосовувати його варто лише під наглядом фахівця. Перш ніж пробувати будь-які методи, обговоріть їх з лікарем.

Як проходять пологи при тазовому передлежанні

Друге велике питання — як народжувати, якщо до доношеного терміну малюк так і залишився в тазовому передлежанні. Тут є два шляхи, і вибір завжди роблять разом із лікарем, враховуючи вид передлежання, розміри малюка і таза, ваш анамнез і досвід пологового будинку.

Плановий кесарів розтин

Сьогодні при доношеному тазовому передлежанні плановий кесарів розтин — найчастіший вибір. Великі дослідження показали, що для малюка в тазовому передлежанні планова операція в середньому безпечніша, ніж природні пологи, тому її рекомендують більшості жінок. Операцію зазвичай планують ближче до 39 тижня. Про те, як проходить втручання і відновлення після нього, ми докладно розповіли у статті про кесарів розтин: показання, операцію і відновлення.

Природні пологи в тазовому передлежанні

Природні пологи при тазовому передлежанні можливі, але лише в окремих випадках і за певних умов: чисте сідничне передлежання, невеликий малюк, достатні розміри таза, відсутність інших ускладнень — і, що особливо важливо, досвідчена акушерська команда, яка володіє технікою прийому таких пологів. Якщо ці умови дотримані і ви хочете народжувати природно, обговоріть таку можливість з лікарем заздалегідь і виберіть пологовий будинок, де це практикують.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

При тазовому передлежанні є ситуація, що потребує невідкладної допомоги, — відходження навколоплідних вод. Коли передлежать сіднички або ніжки, вони не так щільно перекривають вхід у таз, як голівка, і разом із водами в пологові шляхи може вислизнути петля пуповини (випадіння пуповини). Це небезпечно для малюка.

Тому, якщо у вас тазове передлежання і відійшли води або почалися перейми, — одразу зв'яжіться з пологовим будинком і вирушайте туди, по можливості лежачи на боці. Розібратися, що саме відбувається, допоможе наш матеріал про те, як зрозуміти, що почалися пологи. Також варто без зволікання звернутися до лікаря при кров'янистих виділеннях, сильному болю в животі або помітному ослабленні ворушінь малюка.

Ключові висновки

• Тазове передлежання — це коли малюк розташований сідничками або ніжками вниз, а не голівкою.
• До 36 тижнів це нормально: більшість дітей ще перевертаються самі, і до пологів у тазовому передлежанні залишаються лише близько 3–4%.
• Буває чисте, змішане сідничне і ножне передлежання; косе і поперечне положення плода — окрема ситуація.
• Часто причину назвати не можна; серед факторів ризику — недоношеність, багато- і маловоддя, багатоплідність, особливості матки, передлежання плаценти.
• Положення уточнюють оглядом і на УЗД. Ближче до 36–37 тижня можуть запропонувати зовнішній акушерський поворот, який вдається приблизно у половини жінок.
• При доношеному тазовому передлежанні найчастіше обирають плановий кесарів розтин; природні пологи можливі в окремих випадках із досвідченою командою.
• При відходженні вод у тазовому передлежанні — одразу в пологовий будинок через ризик випадіння пуповини.

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не замінює індивідуальну консультацію лікаря. Тактику при тазовому передлежанні, можливість зовнішнього повороту і спосіб розродження визначає ваш акушер-гінеколог з урахуванням вашої ситуації.