Чому при вагітності хочеться солоного, солодкого і крейди

Друга година ночі. Ви стоїте перед відчиненим холодильником і цілком серйозно обмірковуєте бутерброд із солоним огірком — або ловите себе на думці, що готові їхати через усе місто по конкретне морозиво конкретної марки. Знайомо?

Харчові забаганки — мабуть, найбільш обговорювана і водночас найбезневинніша особливість вагітності. З них жартують, роблять прикмети, їх залюбки коментують усі родичі одразу. Хороша новина: у переважній більшості випадків це цілком нормально і жодним чином не шкодить малюкові. Розберемося, чому при вагітності хочеться солоного, солодкого і кислого, коли ця забаганка починається, що вона означає насправді (спойлер: значно менше, ніж прийнято думати) — і в якому одному випадку про свої бажання справді варто розповісти лікарю.

Коли починаються харчові забаганки при вагітності

Єдиного розкладу немає, але в багатьох картина схожа:

• Перший триместр. Забаганка зазвичай з'являється приблизно тоді ж, коли змінюється нюх і підступає нудота, — найчастіше десь із 5–8 тижня.
• Другий триместр. Пік. Нудота відступає, апетит повертається, і бажання стають найяскравішими і найконкретнішими.
• Третій триместр. У багатьох забаганка поступово слабшає — та й їсти великими порціями заважають печія і збільшена матка.

Після пологів забаганки в більшості зникають так само раптово, як з'явилися, і вчорашні жадані солоні огірки знову стають просто огірками.

Наскільки це часта історія? За різними дослідженнями, хоча б одну виражену харчову забаганку помічають у себе від половини до дев'яти з десяти вагітних. Тож якщо вас непереборно тягне на щось конкретне — ви у дуже, дуже великій компанії.

Чому при вагітності хочеться солоного, солодкого і кислого

Чесна відповідь: наука до кінця не розібралася. Єдиного пояснення немає, є кілька правдоподібних, і, найпевніше, вони працюють разом.

Гормони

У першому триместрі ХГЛ (хоріонічний гонадотропін), естроген і прогестерон зростають дуже швидко, і це впливає і на апетит, і на сприйняття смаку та запаху. Почасти тому забаганка найяскравіша саме на початку вагітності і зазвичай стихає, коли гормональні гойдалки стають спокійнішими.

Нюх і смак працюють по-новому

Багато хто помічає, що нюх став майже собачим: запах кави із сусідньої квартири чи парфуми колеги зчитуються миттєво. Смакове сприйняття теж змінюється — звична їжа раптом здається прісною і «ніякою». Звідси і потяг до виразних смаків: дуже солоного, дуже кислого, дуже солодкого, гострого. Це, мабуть, найпростіша і найпереконливіша частина пояснення.

Сон, стрес і звичайна звичка

Недосипання і втома самі собою посилюють потяг до калорійної їжі — це працює і поза вагітністю. Додайте тривогу, перепади настрою і той факт, що їжа — найшвидший і найдоступніший спосіб себе втішити, і вечірній потяг до солодкого перестає бути загадкою.

Культура й очікування

Цікава деталь: набір «типових» забаганок у різних країнах різний. В українській культурі це солоні огірки, квашена капуста й оселедець, у США — морозиво і шоколад, в Японії — рис. Якщо з дитинства навколо повторюють, що вагітних тягне на солоне, шанс помітити в себе саме цей потяг і назвати його «забаганкою» помітно вищий.

Зворотний бік: відраза до їжі

Харчові відрази — частина тієї ж історії, тільки навиворіт. М'ясо, кава, цибуля, часник, смажене, іноді найулюбленіша страва — від одного запаху може замлоїти. Відрази трапляються навіть частіше, ніж забаганки, і зазвичай ідуть пліч-о-пліч із токсикозом першого триместру. Якщо якийсь продукт зараз нестерпний — просто відкладіть його на пару місяців і підберіть заміну за складом: не йде м'ясо — виручать риба, яйця, бобові, кисломолочний сир, гречка.

Два міфи про забаганки, у які вірять майже всі

Міф 1. «Тягне на солоне — буде хлопчик, на солодке — дівчинка»

Прикмета гарна, і обговорювати її обожнюють усі. Але дослідження її не підтверджують: вгадати стать дитини за харчовими вподобаннями виходить приблизно з точністю підкидання монетки. Логіка тут радше зворотна: ми чудово запам'ятовуємо випадки, коли «збіглося», і спокійно забуваємо ті, коли ні.

Достовірно стать показують УЗД у другому триместрі і неінвазивний пренатальний тест за кров'ю мами — про терміни й точність ми докладно писали у статті про те, коли і як дізнатися стать дитини. А потяг на солоне залиште для сімейних суперечок: це чудовий привід для жартів і дуже погане джерело даних.

Міф 2. «Організм сам знає, чого йому бракує»

Ідея звучить логічно, але підтверджується погано. Якби тіло справді надсилало точний сигнал про дефіцит, при нестачі заліза тягнуло б на печінку і яловичину, а при нестачі кальцію — на кисломолочний сир. На практиці ж тягне на морозиво, чипси, газовану воду і булочки — тобто на їжу солодку, солону і жирну, а не на багату конкретним нутрієнтом.

Із цього випливають два спокійні висновки. Перший: не потрібно почуватися винною за бажання з'їсти тістечко — це не «поломка організму» і не сигнал біди. Другий: і виправдовувати цим будь-який вибір теж не варто — «раз хочеться, значить організму треба» не замінює збалансованого раціону і призначених лікарем добавок. Із цього правила є один важливий виняток — про нього наступний розділ.

Коли хочеться крейди, льоду чи землі: що таке пікацизм

Пікацизм (або піка) — це потяг до того, що їжею не є: крейди, льоду, глини, землі, сирого чи прального крохмалю, паперу, попелу, піску, зубної пасти, кавової гущі. Окремо виділяють пагофагію — нав'язливе бажання гризти лід, найчастіший варіант у вагітних. Такий потяг трапляється частіше, ніж здається: оцінки в різних країнах розходяться від кількох відсотків до третини вагітних.

Це єдиний різновид «забаганки», про який справді потрібно сказати лікарю. Не тому, що сталося щось страшне, а тому, що в неї буває зрозуміла і легко перевірювана причина.

Чому це важливо

Потяг до неїстівного часто поєднується з дефіцитом заліза і анемією при вагітності, іноді — з дефіцитом цинку. Причинно-наслідковий зв'язок до кінця не з'ясований, але він стійко описаний у дослідженнях: у багатьох жінок бажання гризти лід чи крейду зникає за кілька тижнів після того, як запаси заліза відновлюються. Тому розумний перший крок — не боротися із собою силою волі, а здати аналізи: загальний аналіз крові (гемоглобін) і феритин, який показує саме запаси заліза.

Що справді небезпечно

• Глина, земля, пісок — можливе джерело паразитів, бактерій і важких металів, зокрема свинцю.
• Шматочки фарби та штукатурки (особливо у старих будинках) — ризик свинцю, який небезпечний для нервової системи малюка, що розвивається.
• Пральний крохмаль, крейда, велика кількість будь-чого неїстівного — навантаження на кишківник аж до важких запорів і непрохідності; до того ж такі речовини заважають засвоєнню заліза, і коло замикається.
• Лід — сам собою це просто вода, він безпечний, хоча і шкодить зубній емалі. Але якщо гризти його хочеться постійно — це добра підказка перевірити залізо.

Що робити

Спокійно і без сорому сказати про це лікарю на найближчому прийомі — ситуація дуже часта, і засуджувати вас ніхто не стане. Далі лікар вирішить, чи потрібні препарати заліза, у якій формі і в якій дозі; самостійно призначати їх собі не варто — надлишок заліза теж небезпечний.

Часте запитання: «хочеться крейди — чим її замінити?» Чесна відповідь: безпечного аналога крейди немає, і аптечна чи «харчова» крейда проблему не вирішує, бо річ зазвичай не в самій крейді. Поки чекаєте на прийом і результати аналізів, можна закрити потребу в холодному і хрусткому: заморожені ягоди, шматочки замороженого кавуна чи банана, морквяні й огіркові палички, заморожений виноград, хрусткі цільнозернові хлібці. Це робота з текстурою і звичкою, а не лікування — але допомагає пережити пару тижнів без почуття провини.

Як давати раду забаганкам і не зламати харчування

Головне правило: із забаганкою не потрібно воювати. Жорстка заборона майже завжди закінчується зривом і почуттям провини — а обидві ці речі вагітності точно не потрібні. Працює інша стратегія: замінювати, а не забороняти.

Заміни, які справді працюють

• Хочеться солоного: замість пачки чипсів — попкорн без олії, солоні хлібці, запечені скибочки картоплі з дрібкою солі, несолоні горіхи, які ви солите самі (так солі йде менше), огірок зі шматочком пастеризованого солоного сиру. Спеціально обмежувати сіль при вагітності не потрібно, але якщо з'явилися набряки або лікар стежить за тиском — обговоріть кількість солі на прийомі.
• Хочеться солодкого: заморожений банан, фініки з горіхом усередині, йогурт із ягодами, печене яблуко з корицею, квадратик чорного шоколаду після вечері. Хитрість: додавайте до солодкого білок або жир (йогурт, кисломолочний сир, горіхи) — так цукор у крові піднімається плавніше і хочеться менше і рідше.
• Хочеться кислого: гранат, ківі, цитрусові, вода з лимоном і м'ятою, квашена капуста, домашній ягідний морс без цукру. Мариновані овочі — можна, але пам'ятайте про сіль і печію.
• Хочеться гострого: гостре при вагітності не заборонене. Просто стежте за печією: вона посилюється у другому і третьому триместрі, тому гостре краще їсти невеликою порцією, не на ніч і не лягати одразу після їжі.
• Хочеться холодного і хрусткого: фруктовий лід зі справжнього соку, заморожені ягоди, охолоджений кавун, насіння, горіхи, овочеві палички.

Хитрощі з порцією і часом

• Відсипте порцію в тарілку і приберіть упаковку з поля зору — з пачки з'їдається помітно більше, ніж хотілося.
• Правило 15 хвилин: захотілося — випийте води і займіться чимось на чверть години. Забаганка часто йде хвилею і минає сама. Якщо не минула — їжте, це не програш.
• Спершу звичайна їжа, потім бажане. Шматок торта після нормального обіду і шматок торта замість обіду — дуже різні історії.
• Купуйте маленькі упаковки, а не запас на тиждень: рішення ухвалюється один раз, у магазині.
• Їжте кожні 3–4 години і додавайте білок до кожного прийому їжі. Голодна вагітна майже завжди хоче найсолодшого і найсолонішого — це фізіологія, а не слабкість волі.

Вода, сон і трохи доброти до себе

Спрага легко маскується під голод і забаганку — спробуйте почати зі склянки води. Недосипання підвищує рівень гормону голоду і тягне на калорійне, тому «зайва» година сну іноді працює краще за будь-яку силу волі. І найважливіше: пара печивок — це не провал вагітності. Загальна картина харчування за тиждень важить значно більше, ніж один вечір. Якщо тривожить швидкість набору ваги, корисніше обговорити це з лікарем, ніж будувати заборони: що можна і що не можна їсти при вагітності, ми розбираємо в окремій статті.

Якщо хочеться того, що зараз не можна

Іноді тягне саме на те, що потрапило до списку обмежень. Ось безпечні обхідні шляхи:

• Суші із сирою рибою → роли з термічно обробленою начинкою: креветка, вугор, краб, а також авокадо, огірок, тофу; з риби — гарячого копчення або запечена.
• Стейк з кров'ю, тартар, сиров'ялене м'ясо → м'ясо повного просмаження з яскравим соусом; часто хочеться саме смаку соусу і спецій.
• М'які сири з непастеризованого молока і сири з пліснявою → ті самі сорти з пастеризованого молока або запечені до гарячого стану.
• Багато кави → ACOG вважає прийнятним приблизно до 200 мг кофеїну на добу (близько однієї чашки кави); решту можна закрити декафом, цикорієм, какао або трав'яним чаєм, дозволеним лікарем.
• Алкоголь → безпечної дози при вагітності не встановлено, тому безалкогольні аналоги, лимонади з лимоном і м'ятою. Якщо потяг до алкоголю сильний і нав'язливий — обов'язково скажіть лікарю, це нормальна тема для розмови, а не привід для сорому.

Коли варто звернутися до лікаря

Приводів небагато, але їх корисно знати:

• Потяг до неїстівного — лід, крейда, глина, земля, крохмаль, папір — навіть якщо ви «просто трохи погризли».
• Забаганка разом зі слабкістю, запамороченням, блідістю, задишкою при звичайному навантаженні, випадінням волосся і ламкими нігтями — варто перевірити гемоглобін і феритин.
• Різко посилена спрага, постійне бажання солодкого, часте сечовипускання, виражена втома — не привід для паніки, але точно привід не пропускати плановий глюкозотолерантний тест (зазвичай на 24–28 тижні) і розповісти про симптоми лікарю.
• Відрази такі сильні, що ви майже не можете їсти або втрачаєте вагу.
• Забаганка відчувається як втрата контролю: епізоди переїдання, сильне почуття провини, думки про їжу займають увесь день.

Головне

• Харчові забаганки при вагітності — дуже часте і майже завжди безневинне явище: їх помічають у себе більше половини майбутніх мам.
• Забаганка зазвичай з'являється в першому триместрі, досягає піку в другому і слабшає до третього, а після пологів, як правило, минає.
• Причини змішані: гормони, загострені нюх і смак, втома і стрес, культурні очікування. Єдиного пояснення в науки поки немає.
• Стать дитини за забаганками не вгадати — це прикмета, а не метод.
• «Організм знає, чого бракує» — гарна ідея зі слабкими доказами: тягне зазвичай на солодке і солоне, а не на багате залізом чи кальцієм.
• Єдиний по-справжньому важливий сигнал — потяг до неїстівного (пікацизм). Він часто пов'язаний із дефіцитом заліза: розкажіть лікарю і здайте гемоглобін і феритин.
• Найкраща тактика — замінювати, а не забороняти: порція в тарілку, білок у кожен прийом їжі, регулярна їжа, вода і сон.

Ця стаття має загальний інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Якщо у вас є запитання про харчування, аналізи чи самопочуття під час вагітності, обговоріть їх зі своїм акушером-гінекологом.